МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ЗВІТ до лабораторної роботи №4 з дисципліни: «Основи охорони праці» на тему: «ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАПИЛЕНОСТІ І ОЧИСТКИ ПОВІТРЯ» Львів 2012 Мета роботи – вивчити запиленість повітря, дисперсність пилу, ефективність пилоочистки. Теоретична частина Виробничий пил – це тонкодисперсні тверді частинки, які здатні довгий час знаходитися у зваженому стані в повітрі. Ці частинки можуть утворюватися за різних виробничих процесів: дробленні, розмалюванні, різанні, шліфуванні, поліруванні, транспортуванні, тощо. Залежно від хімічного складу пил може бути токсичним і нетоксичним. При оцінці токсичної дії пилу враховуються такі фактори: хімічний склад, дисперсність, форма частинок, розчинність у воді. Найбільшу небезпеку являє пил з розміром частинок до 5 мкм. Частинки таких розмірів затримуються в легенях, проникаючи в альвеоли і часткового або повністю розчиняються у лімфі. В результаті цього залежно від токсичності пилу уражуються ті чи інші органи людини. Для попередження професійних захворювань необхідно, щоб в повітрі робочої зони вміст билу був нижчий гранично допустимої концентрації ГДК. Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 14 години на тиждень, протягом всієї робочої діяльності не може викликати захворювань або відхилень стану здоров’я. У нашій країні ГДК встановлюються санітар мини органами Міністерства охорони здоров’я і вимірюються в міліграмах на кубічний метр. При вмісті у повітрі кількох речовин сумарний ефект їхньої дії на організм у більшості випадків дорівнює сумі ефектів всіх компонентів. Сума відношень фактичних концентрацій до ГДК не повинна перевищувати одиницю, тобто:
. Концентрація пилу в повітрі визначається ваговим, розрахунковим, електричним або фотоелектричним методом. У цій роботі застосований ваговий метод, який полягає в осаджуванні пилу з визначеного об’єму повітря на фільтрі. Вагова концентрація пилу в одному кубічному метрі повітря, мг/м3:
, де С – концентрація пилу в повітрі, мг/м3; q2 – маса фільтру після відбору проби, мг; q1 – маса фільтру до відбору проби, мг; V0 – об’єм повітря, протягнутого через фільтр, м3, приведений до нормальних умов, тобто до такого об’єму, який він займав би при температурі 0 0С і тиску 760 мм рт. ст.;
, де Vt – об’єм повітря, протягнутого через фільтр при температурі t і тиску P; P – барометричний тиск у місці відбору проби мм рт. ст.; t – температура повітря у місці відбору проби, 0C. Дисперсний склад пилу визначимо седиментаційним методом, заснованим на осіданні в рідкому середовищі частинок пилу, всі фракції якого перед початком вимірювань рівномірно розподіляються по об’єму рідини. Час Т, протягом якого всі частинки заданого діаметра при осіданні виявляються нижче горизонтальної площини, розташованої на глибині h від дзеркала рідкого середовища, визначається за формулою Стокса, с:
, де μ - динамічна в’язкість, Н∙c/м2, h - висота падіння частинок, см; ρ, - густина рідини, кг/м3; ρТ - густина матеріалу частинок кг/м3, q – прискорення сили тяжіння, м/с2; δ - діаметр частинки, мкм. Очищення повітря від пилу: один з методів «сухого» уловлювання пилу в доцентуро-інерційному пилоуловлювачі з накладанням на нього магнітного поля і без такого накладання. Ефективність роботи пилоуловлювача:
, % де Qп - маса пилу, який подається в пилоуловлювач, г; Qу - маса пилу, уловленого пилоуловлювачем, г. Установка для визначення запиленості повітря складається з пилової камери, в якій вентилятором створюється пилоповітряна суміш. За допомогою вакуумнасоса ця суміш викачується з камери. Її кількість регулюється реостатом і заміряється реометром. На шляху руху пилеповітряної суміші в спеціальний пристрій вставляється паперовий фільтр. Установка для визначення дисперсного складу пилу - це скляний циліндр, вертикально закріплений у штативі. Додається бюретка дія відбору проб. Установка для визначення ефективності роботи пилоуловлювача ск...